Видимі травми чи поширені травми?

READ IN ENGLISH

Коли мова йде про реабілітацію військових, частіше на думку спадає протезування. Іноді може бути психолог. Але є ще одна категорія, яка не виглядає як поранення і яка, найімовірніше, значно масштабніша, ніж про неї думають – травми спини.

Коли я почала працювати над відкриттям ветеранського реабілітаційного центру, корисно було подивитись на цифри. Українських даних з цього питання поки недостатньо, тому цікавими можуть бути дані з армій НАТО – там вони збирають статистику небойових скелетно-мʼязових травм десятиліттями і займають цілі томи: скільки днів людина не може виходити на службу, скільки таких людей у підрозділі, у скільки це обходиться бюджету. На всі небойові скелетно-мʼязові травми припадає близько 60% лікарняних.

Причина, чому вони мають статистику, доволі проста – у них хвора спина створює подію. Людину знімають із завдань, дають обмежену придатність, комісують. Кожен із цих кроків десь фіксується, і через двадцять років на руках маємо статистику.

У нас людину з протрузією чи грижею найчастіше не відпускають, бо замінити нема ким. Вона лишається служити із тим, що болить, поки не станеться те, що неможливо проігнорувати.

Отже, різниця між нами й ними не в тому, що маємо цього менше, а в тому, що в них це помічається, а в нас такої можливості немає.

Це, до речі, означає, що будь-яка статистика, яку ми колись отримаємо, буде заниженою.

Причини

Переносити їхні відсотки на нас безглуздо: інша війна, інша система, інші правила. Але подивитися можна на причини таких травм.

Вага. Броня та рюкзак, вага яких може переважати 50 кг. Йдеться про цифри іноземних досліджень, але тут вони відповідають нашим. 

Час. Їхні цифри зібрані на ротаціях: кілька місяців, вихід,  відновлення. У нас ротація буває тоді, коли є ким замінити, а не тоді, коли потрібно.

Евакуація. У них поранених вивозили технікою, у нас це піхотний евак, тобто люди, які переносять вагу більшу за свою власну, провокуючи власні протрузії та грижі, але рятуючи при цьому життя інших. 

Сон. Найнудніший пункт і, схоже, один із важливіших: відновлення відбувається уві сні. У бліндажі його немає.

Робота сидячи. Оператори дронів проводять години в одній позі, зігнувшись, у холоді. У старих дослідженнях цього фактора майже немає, бо таких воєн, де стільки людей воює сидячи, теж не було.

Жоден із цих пунктів у нас не слабший. Більшість помітно збільшується.

Чому цього ніхто не помічає?

У травми спини немає точки відліку: моменту, після якого людина стала іншою. Є два роки, протягом яких вона носила вагу, бо мала, а потім одного ранку не змогла встати.

Немає фотографії, дати, та і пересувається, ніби, як здорова людина, хоча ми не знаємо, яка насправді ситуація, це не привертає увагу. 

Зараз часто спливають дискусії щодо того, як утримати суспільну підтримку оборонних витрат на роки вперед. Підтримка тримається не на кампаніях, а на тому, чи бачать люди, що держава платить за наслідки. Ветеран із грижею часто не бачить підтримку чи виплати, і робить із цього висновки, які потім нікому не подобаються.

Що далі?

Чи можемо ми хоч щось зробити зараз, питання комплексне, оскільки є більш пріоритетні задачі. 

Але моя мета підняти це питання, щоб воно перестало бути приватною справою тих, кому болить, і поступово стало предметом фахової та публічної дискусії, згодом перейшовши на вирішення на інституційному рівні.

Також важливо памʼятати, що чим раніше людина потрапляє до реабілітації, тим вищий шанс, що вона повернеться, і тим менше це коштує. Найдорожчий варіант той, у якому людина терпить два роки, а потім вже не може повернутись, навіть маючи щире бажання.

І останнє, що стосується не медицини, а формулювань. Допоки тема травм спини розчиняється у загальному слові «реабілітація», вона програватиме всьому, що виглядає гостріше. Жодна система не виділяє ресурс на те, для чого в неї немає окремої графи. І це, мабуть, єдине в цій темі, що можна зрушити без грошей: виокремити напрям як самостійний.

Я будую реабілітаційний центр, який займатиметься саме такими випадками, тому маю в цій темі власний інтерес. Дані з джерел, на які я спираюся, опубліковані за посиланням нижче.

Джерела

1. Military Medicine, Oxford Academic. Burden of Musculoskeletal Injuries in U.S. Active Duty Service Members: A 12-Year Study Spanning Fiscal Years 2010–2021 https://academic.oup.com/milmed/article/189/Supplement_4/1/7906349

2. Military Medicine, Oxford Academic. Musculoskeletal Injuries and United States Army Readiness Part Ihttps://academic.oup.com/milmed/article/185/9-10/e1461/5805225

3. The Spine Journal. Spine-area pain in military personnel: a review of epidemiology, etiology, diagnosis, and treatmenthttps://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1529943011013283